котли довготривалого горіння

Котли довготривалого горіння

пелетні котли

Пелетні котли

Теплоаккумулятори Альтеп

Теплоаккумулятори

Пелетний пальник

Пелетні пальники

Блочно модульні котельні Альтеп

Модульні котельні

Автоматика Альтеп

Автоматика Альтеп

bunker_pellet_4

Комплектуючі

neusse252

Розпродаж

Котел Альтеп DUO UNI PLUS

Зняті з виробництва

Критерії, за якими слід вибирати твердопаливні котли тривалого горіння на твердому паливі

  • Потужність;
  • Вид палива для роботи котла;
  • Час горіння палива, а також об’єм камери для завантаження.

Як розрахувати потужність твердопаливного котла?

Щоб розрахувати потужність твердопаливного котла, необхідно дотримуватися середнього значення – для обігріву 10 кв. м. площі утепленого будови потрібно 1 кВт потужності апарату. При цьому висота стель повинна складати до 3 м. Наприклад, якщо необхідно опалювати приміщення, площею до 150 кв. м., то буде потрібно котел, який має потужність 15 кВт.

Крім цього, потужність твердопаливного котла можна вибирати, з огляду на обсяг приміщення, яке потрібно опалювати. Причому значення даного відносно залежить від рівня теплоізоляції будівлі, його висоти, а також площі. При гарній теплоізоляції можна дотримуватися коефіцієнта 40, якщо ж будівля не має теплоізоляцією, то потрібно брати коефіцієнт 60. Якщо застосувати зазначені параметри, щоб розрахувати потужність твердопаливного котла для опалення приміщення в 150 кв. м, з висотою 2,5 м, з якісною теплоізоляцією, необхідно 150 помножити на 2,5, а потім на 40. Отримуємо 15 кВт.

Зазначені розрахунки визначають необхідну потужність котла, якщо він застосовується виключно для опалення приміщення. Якщо ж котел буде застосовуватися і для підігріву води в бойлері непрямого обігріву, ще потрібно враховувати додаткову потужність теплообмінника водогрійного приладу.

Паливо для твердопаливного котла

Велика частина твердопаливних котлів здатна функціонувати на декількох типах палива: антрациті, бурому вугіллі, дровах, паливних брикетах, коксі, торфі і пр. калорійність кожного з них різна. Тому різної буде і потужність апарату, а також час роботи від одного завантаження на різних типах палива.

Найчастіше клієнти при покупці котла вважають, що його потужність буде однаковою незалежно від використовуваного пального. Насправді ж зниження потужності при використанні менш калорійного пального може бути і 25, і 30%. Якщо ж не дотримується вологість палива (вона становить 30-40%), потужність буде губитися ще більшою мірою.

Зазвичай виробники котлів вказують, яке пальне є основним, а яке додатковим для конкретного типу котла. Дуже бажано застосовувати стандартний вид палива, адже на ньому апарат зможе функціонувати довго без шкоди для самого себе.

Обсяг камери горіння для завантаження палива і потужність апарату

Дані параметри відображають співвідношення обсягу закладається при одному завантаженні палива з потужністю апарату. Цей ключовий параметр показує, як часто необхідно ходити до котла для закладання в нього нової порції пального. Для котлів зі сталі дане співвідношення зазвичай становить 1,6-2,6 л / кВт. Для чавунних же апаратів воно нижче – 1,1-1,4 л / кВт. Чим більше цей параметр, тим краще. Адже паливо необхідно закладати рідше.

Корисний об’єм камери для завантаження являє собою обсяг, який може застосовуватися для закладання пального. Ця величина найбільша у апаратів з вертикальним завантаженням палива. Адже даний метод дає можливість рівномірного заповнення паливної камери. У котлів, в яких застосовується передня завантаження через що відкривається дверцята, рівномірний розподіл пального по камері зажадає додаткових витрат сили і часу. Особливо це стосується багатосекційних апаратів з довгими теплообмінниками.

Класифікація твердопаливних котлів

Дані пристрої поділяються на кілька підвидів:

  • Твердопаливні котли традиційного виду; </ li>
  • Газогенераторні котли на дровах (піролізні); </ li>
  • Котли тривалого горіння; </ li>
  • Пелетні котли. </ Li>
    </ Ul>

Котли традиційного типу конструктивно дуже схожі зі звичайною піччю, в якій є вікно для подачі пального, а також димар і топкова камера. В якості палива для традиційних котлів можна використовувати дерево або вугілля. Ключовий елемент такого котла – це теплообмінник. Він передає теплоносія теплову енергію. У модельному ряду класичних котлів на твердому паливі слід виділити моделі, які виготовлені з різних металів: чавуну або сталі.

Піролізні котли, або, як їх ще називають, газогенераторні дров’яні котли, виробляють теплову енергію при спалюванні твердого палива. У таких апаратів високий ККД, тому з невеликого обсягу дерева можна отримати більше теплової енергії, ніж в традиційному котлі. Адже в даному типі котлів горить не сама деревина, закладена в камеру, а газ, який виділяється з неї в процесі піролізу. Це і є основною особливістю і «секретом» даного типу котлів, які отримали в наші дні досить широке поширення.

Котли тривалого горіння є підвидом твердопаливних котлів, у яких процес горіння, а також подача повітря обмежені верхньою частиною шару палива. Тому такі апарати ще називають котлами верхнього горіння. Даний принцип роботи дозволяє одноразово завантажувати в топку великий обсяг палива. Подібні котли називають котлами тривалого горіння, так як вони вимагають рідкісного обслуговування, що дуже зручно.

Пелетний котел в якості пального використовує паливні гранули з деревини. Останні виробляються з відходів деревини: тирса, стружки, а також інших залишків і відходів деревообробних цехів і підприємств. По суті роботи такий котел практично не відрізняється від звичайного твердопаливного котла традиційної схеми, в якому спалюється деревина. Його ключова відмінність – це наявність крім камери згоряння спеціального бункера, оснащеного автоматикою для забезпечення подачі палива безпосередньо в камеру. Це робить даний тип котлів практично не обслуговуються. Адже закладати вручну паливно в них не потрібно.