Як заощадити на опаленні приміщення

Електроенергія і твердопаливні котли: прогнози, перспективи, рішення.

Нещодавно Комітетом з питань енергетики та житлово-комунальних послуг було проведено круглий стіл, на якому розглядалася проблема подолання кризових явищ в енергетиці України. Обговорити дане питання зібралися члени Комітету, представники профільних міністерств, відомств, організацій та підприємств. Ні для кого не секрет, що криза енергетичного сектору – це явище, на жаль, не нове. На сьогодні її поглиблення спричинило різке падіння споживання, викликане епідемією коронавірусної хвороби COVID-19, а також зниженням промислового виробництва. На фоні цього зниження в енергосистемі виник профіцит, який призвів як до розбалансування системи, так і до порушення функціонування ринку електричної енергії загалом. На фоні зниженого споживання спостерігається падіння коефіцієнту нерівномірності, або ж різниці між нічним мінімумом і вечірнім максимумом. Відбувається також зниження генерації гідроелектростанцій (зафіксована найменша водність за 140 років спостережень).

Ще однією причиною загострення кризових явищ в енергетиці є так званий бум «зеленої» енергетики. Для того, щоб стимулювати приватні домогосподарства або підприємства виробляти електроенергію з альтернативних джерел держава розробила спеціальний механізм – «зелений тариф» -  тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (гідроелектростанції, сонячні, вітрові або біостанції). У чому суть? Ви встановлюєте у себе вдома сонячну електростанцію, укладаєте договір з державою, за яким вона зобов’язується купувати у вас надлишок виробленої енергії значно дорожче, ніж у традиційних виробників теплової або атомної енергетики. На сьогодні, загальна частка енергії з відновлюваних джерел (ВДЕ) складає близько 2% від усієї кількості. При цьому її вартість сягає  8% обороту на ринку електроенергії, або біля 10 млрд. грн. за найвищими тарифами в Європі.

Тариф прив’язаний до курсу євро і був затверджений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, Регулятор) постановою від 25 березня 2020 року №725 (вступила в дію з 1 квітня 2020 року):

• з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками до 30 кВтта які введені в експлуатацію з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року - 460,43 коп/кВт·год (без ПДВ).
• з енергії вітру до 30 кВт та які введені в експлуатацію з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2019 року - 329,31 коп/кВт·год (без ПДВ).
• з енергії вітру та сонця на комбінованих вітро-сонячних генеруючих системахприватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт та які введені в експлуатацію з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року - 347,61 коп/кВт·год (без ПДВ).

ВДЕ  розвиваються  найбільш  динамічними  темпами  порівняно  з іншими  видами  генерації. І якщо так буде відбуватися і надалі, приблизно за 2 роки вони зможуть витіснити інші види (атомну, теплову).

Втім потрібно розуміти, що «зелена» енергетика не зможе замінити традиційну. Традиційно найбільш затребуваними в Україні наразі є викопні  ресурси:  природний  газ  і  вугілля,  які  сумарно  становлять  понад 60 % вітчизняного  енергетичного  балансу.

28 квітня Міністерством енергетики та захисту довкілля України було затверджено новий прогнозний баланс електроенергії на 2020 рік.

Згідно даного документу, виробництво електроенергії планується скоротити на всіх електростанціях України, окрім ТЕС та відновлюваних джерел енергії. Загальне зменшення становить 5,9% (до 143 млрд кВт*год) у порівнянні з попередньою версією балансу. Найбільше виробництво електроенергії впаде на атомних електростанціях на 8,6% (до 73,7 млрд кВт*год), на ТЕС – на 7,8% (до 38,9 млрд кВт*год), на ГЕС – на 4,8% (до 4,85 млрд кВт*год). Виробництво на ТЕЦ буде майже на такому ж рівні (11,1 млрд кВт*год), а виробництво найдорожчого виду електроенергії з відновлюваних джерел має збільшитися на 1,12 млрд кВт*год (до 11,4 млрд кВт*год).

На кінець травня на атомних станціях України в роботі знаходяться 10 з 15 енергоблоків. Наявна потужність НАЕК «Енергоатом» становить 9470 МВт, поточна – 6610 МВт. Тобто обмеження роботи атомних станцій складає 2860 МВт.

Фактично таким рішенням було скорочено виробництво найдешевшої атомної електроенергії (56,67 коп. за 1 кВт*год), яка знаходиться у державній власності, на користь приватних і дорогих видів - «зеленої» та теплової (яка між іншим є неекологічною). Теплоелектростанції працюють на вугіллі, ціна якого в Україні становить близько 70 доларів за тону, тоді як у Європі його ціна у 2 рази менша. Основні активи у видобутку вугілля, генерації та дистрибуції електроенергії знаходяться у власності найбільшого енергетичного холдингу України компанії «ДТЕК», акціонером якого є Рінат Ахметов. Підприємство має також частку в 22% на ринку відновлюваної енергії. Зважаючи на таку ситуацію, у пресі з’являються заяви, що уряд лобіює бізнес інтереси приватної компанії, яка зможе зберегти свій виробіток на високому рівні, при цьому штучно обмежуючи генерацію державних підприємств.

Для того, щоб ринок електроенергетики був конкурентоспроможним, потрібно балансувати всі види енергетики, не допускати «перекосів» балансу. На сьогоднішній день ми спостерігаємо надлишок енергогенерації.

Різке зростання об’ємів виробництва дорогої відновлюваної енергії  і зменшення виробництва дешевої електроенергії гідростанцій та АЕС призвело до виникнення заборгованості ДП «Гарантований покупець» перед виробниками ВДЕ у розмірі 3,1 млрд грн. станом на 1 квітня 2020 року.

Згідно енергетичної стратегії України «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність» прогнозується,  що  до  2025  року  Україна  матиме  надлишок генеруючих потужностей, а після  2025 року  –  зіштовхнеться з необхідністю оновлення. З точки зору можливостей реконструкції ТЕС, враховуючи екологічні вимоги та подовження терміну  експлуатації  АЕС, ці види енергогенерації у найближчий  термін  будуть  залишатися  достатньо  ефективними.  Для забезпечення  попиту  до  2025  року  достатньо  було  б  подовжити  термін експлуатації 6 ГВт АЕС та 9 ГВт ТЕС. Водночас, окрім задоволення попиту у  коротко-  та  середньостроковому  періоді,  вже  стратегічним  завданням наступних  десяти  років  є  підготовка  енергетичної  системи  України  до масштабного оновлення потужностей після 2025 року.

Неконтрольований ріст виробників «зеленої» енергетики та її недосконале ціноутворення перетворило «зелений тариф» на тягар для держбюджету, а для когось він став джерелом отримання надприбутків. Загалом «зелена» енергетика залучила в Україну близько 4 млрд. євро іноземних інвестицій.

На круглому столі Регулятор представив своє бачення вирішення проблеми розвитку ВДЕ. Було запропоновано два сценарії та план дій:

Обидва сценарії передбачають відміну пільгового тарифу для населення за перші 100 кВт електроенергії (сценарій 1 – з 01.01.2021 р., сценарій 2 – з 01.07.2020 р.), який на сьогоднішній день становить 0,9 грн/кВт, і підняття його до 1,68 грн/кВт. Це допоможе щорічно отримувати 12 млрд. грн. як джерело додаткового доходу. А в довгостроковій перспективі (2-5 роки) взагалі розглядається підвищення ціни на електроенергію для населення до рівня промисловості, відмінити перехресне субсидування, при цьому необхідно забезпечити адресну допомогу вразливим категоріям споживачів. Це дасть змогу отримати ще додаткових 38 млрд. грн.

Такі заяви викликали занепокоєння у споживачів електроенергії, які досить болісно реагують на підвищення комунальних платежів. Особливо на фоні постійних розмов про зростання ціни за газ, а також коли прийнято рішення про збільшення тарифів на водопостачання та водовідведення. Як наслідок, можна говорити про зростання і ціни на електроенергію.

Як запевнив голова Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Герус А.М., до кінця 2020 року тарифи на електроенергію підвищуватися не будуть. Але потрібно розуміти, що це тимчасово і інших альтернатив для вирівнювання цін на електроенергію для споживачів та підприємств немає.  Комунальні платежі все ж мають тенденцію до зростання.

Думаємо, кожен господар хоче бути максимально незалежним від таких коливань тарифів та економно розподіляти свій сімейний бюджет, не витрачаючи зайві кошти на опалення.

Спробуємо прорахувати витрати власника домогосподарства на місяць опалювального сезону по трьом основним видам палива: тверде паливо, газ та електроенергія. Опалювальна площа – 100 м² . Для такої квадратури ідеально підійде твердопаливний котел Classic 12 кВт торгової марки Altep. Щоб розрахувати потреби в паливі, візьмемо середні дані по витратам на опалювальний сезон.

 ^[1] - тариф плюс середня вартість доставки.

^[2] -  з використанням нічного тарифу на електроенергію.

Цифри говорять самі за себе. А як же субсидія? На жаль, не всі громадяни можуть стати отримувачами субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, адже для цього є чималий перелік умов, які потрібно враховувати. Тож як не стати заручником високих тарифів на тепло? Зимові платіжки за комуналку б’ють по гаманцю? Рішення є! Встановити якісний твердопаливний котел Altep, який стане джерелом тепла вашого дому незалежно від тарифів.

Обираючи Altep, ви отримуєте надійне та просте у використанні опалювальне обладнання з високим ККД, також можливість використовувати різні види твердого палива для вашої зручності.

Ваша енергонезалежність - це Altep!