Як правильно зробити монтаж опалення в приватному домен

Щоб система опалення працювала максимально ефективно, важливо не тільки вибрати відповідний по потужності та іншим параметрам котел, правильно підключити необхідну кількість радіаторів, а й подбати про розводку. Виконуватися вона може різними способами. Від цього залежить ефективність опалення та економія коштів. Як правильно розвести опалення в приватному будинку?

Вибір схеми

Як розвести труби опалення? Зробити це можна різними способами. При виборі оптимальної розводки для конкретного будинку необхідно ознайомитися з їх особливостями.

Однотрубна розводка

Схема цього виду розводки найпримітивніша і в даний час використовується вкрай рідко. Під час монтажу системи опалення проводиться установка однієї труби. Саме з неї і буде складатися замкнутий контур. До нього будуть поперемінно підключатися різні опалювальні прилади.

Як правильно зробити монтаж опалення? Найпоширенішою є система, де нижня розводка здійснюється горизонтально. Щоб теплоносій міг природним чином циркулювати в замкнутому контурі, укладання труб проводиться під деяким ухилом.

Якщо система опалення монтується в багатоповерховому будинку, необхідно враховувати деякі нюанси робіт. На відводі, який веде до найпершого опалювального приладу, прикріплюється запірний пристрій. Він необхідний для перекривання подачі води в разі необхідності і формування тиску, який дозволить теплоносію природним способом переміщатися до верхніх поверхів будівлі.

Якщо встановити систему з вертикальним видом розводки, всі стояки будуть розміщені вертикально один до одного. Для такої системи підбираються труби, що мають більший діаметр.

Основною перевагою однотрубного типу підключення з нижнім розведенням називають можливість досягти якісної природної циркуляції води без обов'язкового монтажу насоса.

До інших позитивних моментів такої розводки варто віднести:

1. Можливість заощадити. Це пов'язано з тим, що потрібна менша кількість матеріалів і труб.
2. Доступність. Така схема вважається найпростішою і зрозумілою для кожного.
3. Простота розрахунків гідравлічного навантаження на елементи системи.

При цьому варто враховувати головний недолік такої системи опалення. Він полягає в тому, що чим далі опалювальний прилад знаходиться від котла, тим менше він буде нагріватися. Це пов'язано з тепловтратами на всьому етапі переміщення води в системі.

Щоб усунути цю проблему, досить правильно зробити опалення в будинку:

• збільшити кількість секцій опалювальних приладів, які розміщені найдалі від котла;
• монтувати насос для прискорення переміщення теплоносія, зниження втрат тепла;
• застосувати термостатичні клапани, за допомогою яких в радіаторі вдасться відрегулювати тиск води.

Як показує практика, така система розводки буде ефективною в приміщенні, площа якого не більше 100 м2.

Двотрубна розводка

Опалювальні прилади підключаються одночасно до двух труб. Одна з них подає, інша — зворотна. Це призводить до того, що для монтажу системи опалення потрібно використовувати більше матеріалу, а отже збільшуються фінансові витрати. Однак є у такої схеми і свої плюси. Це можливість регулювання температури на кожному радіаторі окремо.

Колекторна розводка

Дана система визнана найефективнішою. Вона передбачає індивідуальне використання кожного опалювального приладу в системі і під'єднання до колекторної групи за допомогою прямого і зворотного трубопроводів. Якщо монтаж опалення проведено правильно, охолодження рідини в ній не відбувається. Недоліком колекторної розводки вважається велика трудомісткість і значні фінансові витрати.

Вертикальні схеми

Схема монтажу вертикальної з нижнім розведенням виконується наступним чином:

1. На нижньому поверсі проводиться установка труб. Початком трубопроводу є котел.
2. Проводиться монтаж вертикальних труб. За ним буде проводитися подача теплоносія до радіаторів або інших приладів опалення.
3. Для виведення теплоносія на кожному радіаторі монтують відвідну трубу.

Вибираючи даний варіант розводки, важливо продумати, яким чином з системи буде регулярно виводитися повітря.

У вертикальній системі, де подача теплоносія здійснюється зверху, вода до приладів опалення йде по трубі, що подає. Назад вона рухається по зворотних трубах. Щоб уникнути скупчення повітря всередині системи, встановлюється розширювальний бак.

Горизонтальна схема

Даний вид розводки є найпопулярнішим. Виконується він за однією із схем:

1. Тупиковий варіант. Для цього не потрібно використовувати багато труб, що дозволяє заощадити на матеріалі. При цьому контур в такій системі дуже великий. Через це можуть виникнути складності з регулюванням системи.
2. Попутне пересування теплоносія. Воно здійснюється по контурах з однаковою довжиною. Це полегшує процес регулювання системи опалення. Недоліком цього варіанту є монтаж великої кількості труб, що тягне за собою підвищення витрат. Крім цього, варто врахувати, що численні труби здатні вписатися не у кожний інтер'єр.
3. Колекторна (інша назва — променева) розводка. Цей вид передбачає підключення кожного наявного в системі приладу до головного колектора. Для монтажу такої системи потрібно дуже багато матеріалу. Щоб інтер'єр при використанні такої системи не постраждав, трубопровід ховається в стіні.

Вибираючи відповідну схему розводки, необхідно враховувати площу приміщення і необхідні для монтажних робіт матеріали.

Види труб для опалення

Труби можуть бути виготовлені з металу (міді, нержавійки, оцинкованої та інших видів сталі), металопластика або поліпропілену. Кожен матеріал має свої особливості, які необхідно враховувати, вирішивши провести опалення в будинок.

Сталеві труби

Сталь може бути звичайною або нержавіючої. Перевагою цього матеріалу є підвищена міцність і теплопровідність, тривалий період експлуатації та мінімальний коефіцієнт теплового розширення.

Недоліком сталевих труб називають:

• значну питому вагу, що робить процес монтажу більш трудомістким;
• необхідність придбання спеціальних відводів для гнучкого з'єднання;
• звичайна сталь піддається корозії;
• вироби з нержавійки мають порівняно високу вартість.

Мідні труби

Труби з цього металу бувають відпаленими і невідпаленими. Їх відмінність полягає в тому, що невідпалені здатні витримувати велике навантаження, однак показники їх гнучкості незначні. Після відпалу, який полягає в нагріванні матеріалу до високих температур з різким охолодженням після цього, мідь стає більш еластичною і здатною витримувати температурні коливання. При цьому міцність металу знижується.

Перевагою розводки із застосуванням мідних труб є:

• незначна питома вага (якщо порівнювати мідь зі сталлю);
• стійкість до дії високих температур;
• привабливий зовнішній вигляд, що робить їх ідеальним варіантом для відкритого монтажу;
• невеликий коефіцієнт теплового розширення.

Однак, вибираючи мідні труби, необхідно пам'ятати про те, що цей метал здатний вступати в реакцію з алюмінієм. Тому використовувати їх разом в одній системі заборонено. Іншими недоліками матеріалу називають високу вартість труб і фітингів, а також підвищену чутливість до теплоносія (навіть незначні тверді фракції здатні пошкодити стінки труби через м'якість міді).

Поліпропіленові труби

Матеріал має масу переваг:

• невелика питома вага, що робить монтаж розводки простим;
• стійкість до корозії й дії хімічних речовин;
• доступна вартість;
• можливість використання при відкритому монтажі завдяки нейтральному зовнішньому вигляду.

З недоліків називають:

• мінімальний рівень стійкості до гідроударів (особливо, якщо використовувався неармований поліпропілен);
• низька стійкість до високих температур теплоносія.

У разі неякісно проведеного монтажу труб з поліпропілену можливе порушення герметичності системи. Тому їх не радять використовувати в місцях, де є багато стиків, або укладати прихованим способом.

Металопластикові труби

Складність укладання металопластикових труб мінімальна, тому впоратися з роботою зможе кожен. Для з'єднання тут використовують фітинги. Головною перевагою цього матеріалу є відсутність будь-яких відкладень на стінках. Але вибираючи металопластик, варто пам'ятати про те, що можливі протікання системи.

Щоб система опалення функціонувала ефективно, роботи по монтажу краще довірити фахівцям. Це допоможе уникнути помилок, здатних спричинити за собою додаткові витрати.